Фільм «Метро»: російська катастрофа світового рівня

В пострадянський період не можу згадати пристойного роду фільмів-катастроф на теренах СНД.

З радянського доробку нам дісталися відмінні драматичні фільми «34 скорый» (1981) з аварією на залізниці і «Екипаж» (1979) з трагедією в небі. Можна згадати й «Прорив» (1986) пафосний фільм про ліквідацію аварії в Ленінградському метро 1974 року, який є своєрідним прототипом для «Метро», опосередковано впливає на сюжет фільму, в сюжеті якого безпосередньо згадується про події тих років. Отже СССР беззаперечно був одним із лідерів в цьому жанрі в минулому столітті.

Росіяни відмінно вміють знімати драми, а от аварії глобального масштабу не зовсім. Іноді проявлялися спроби зняти щось варте, але як буває в нашій країні то бюджету не вистачає, то спеціалістів, то сценарію. І ось, неочікувано, ці фактори об’єдналася під крилом Антона Мегердичева. Російський кінематограф просто таки вистрибнув зі своєї сорочки, народивши феєричний фільм катастрофу «Метро», з захоплюючим сюжетом, реалістичною постановкою, гарним саундом якісними спецефектами та потрясною грою акторів.

 Сюжет заснований на першій книзі з трилогії романів-катастроф письменника та драматурга Дмитра Сафонова до якої входять книги «Метро», «Башня», «Эпидемия», тому судячи з неочікуваного успіху фільму в Росії та світі (касові збори перевищили бюджет лише за половину місяця прокату, фільм подивилися в кіно вже більш мільйона глядачів)  ми цілком можемо очікувати продовження. Книга автора не є високохудожнім шедевром, я б назвав її майстерно написаним «бульварним чтивом», але для фільму вона підходить просто відмінно, а що може статися з нею в руках талановитого режисера ви вже побачите безпосередньо на екрані.

Режисер Антон Мегердичев, доволі молодий, його фільмографія не є надто великою, ми з ним знайомі з фільмів «Бій з тінню 2: Реванш» (2007), та «Темный мир в 3D» (2010) в останньому ним вже здійснювалась спроба внести в російський кінематограф щось нове та перспективне, але фільм незважаючи на збори вийшов не надто вдалим. Розвиває ж тему насиченого реалізмом і спецефектами кіно Мегердичев  в фільмі «Метро».

Фільм вражає реалізмом: зруйновані тіла в вікнах вагону, вода яка хлище в тунель, поїзд який мчиться на повній швидкості в безодню і безпомічний погляд машиніста, котрий не може нічого вдіяти.

Викликають захоплення сцени особистих та сімейних драм, котрі є окремими сюжетними лініями: немічна жінка з нервовим розладом, перегортає сторінку і просто продовжує читати книгу посеред гори трупів; колишня чемпіонка СРСР Галя (Елена Панова), котра помаленьку спивається в спогадах минулого, переосмислює життя і вирішує зав’язати; старий метробудівець Сергеич (Сергей Сосновский), не може донести свою думку до оточуючих, а Михаил (Станислав Дужников) який панічно боїться води не покидає  кейса з документами, адже там на верху, життя продовжується. І таких невеликих людських драм в фільмі не менш чим спецефектів Голлівудського масштабу. А також картини закоханості та героїзму заради любові, зіграні героями – Алексея Бардукова і Катерины Шпици: Денисом та Алісою. Та сімейної драми любовного трикутника: Гарін, Констянтинов, Ірина (Пускепалис,Белый, Ходченкова). Материнські переживання Ірини (Светлана Ходченкова) та щирий дитячий порив до життя маленької дівчинки Ксюши (Анфиса Вистингаузен).  Також, в фільмі є соціальний мотив. Автор ставить питання про забудову центральних вулиць великих міст, та чи варте воно того?  

Фільм об’єднує в собі російську драму та екшен світового рівня, кожен з любителів подібних жанрів знайде щось для себе.

Хочу додати, що сподобався музичний супровід картини - влучні звуки, які тримають зір в тонусі. Особливо порадував фінальний трек від групи Би2, не буду говорити який, але шанувальники оцінять.

Спецефекти та якість виконання кульмінаційних сюжетів просто вражає:

«Над візуальними ефектами (гігантські потоки води, тривимірна модель поїзда, обвалення тунелю і закриття шлюзів) під керівництвом VFX супервайзера фільму Бориса Луцюка працювало п'ять студій: «Амальгама», «Piastro VFX», «Ulitka», «Main Road | Post» і «ALGOUS studio ». Всього було зроблено близько 900 шотів з ефектами, з них 400 - з симуляцією води.

Для зйомок фільму був споруджений 117-метровий тунель у натуральну величину, і використовувалися справжні вагони метро.»

«У жовтні 2011 року зйомки проходили в Самарі. Майже два тижні Самарський метрополітен грав роль Московського. Зйомки велися на споруджуваній станції «Алабинская», діючої «Московской» і в депо. Метрополітен Самари навіть виділив знімальній групі спеціальний поїзд, призначений саме для зйомок картини. Саму катастрофу знімали два тижні»©

Такий фільм заслуговує щоб подивитися його в кінотеатрі, в крайньому випадку в HD на великому екрані. Кожен знайде в ньому щось для себе, від драматичних історій до запальних бійок. Російський кінематограф нарешті народив фільм який дійсно є рівнею  Голлівудським фільмам-катастрофам. 

by Alex_Cold 

Розміщено на сайті Kinofilms.ua